Заміський старостинський округ
Із історії села Заміське
Село Заміське ( слобідка Заміський Кут) засноване на початку 18 ст. валківськими козаками які шукали тут вільних земель «за містом» на витоці річок Пересвітня (права притока Мжі) та Орчик. Одним з перших управителів тут був полковий осавул Рубанов. У 1728 році, після його смерті, Заміське було передане дружиною покійного харківському Покровському монастиреві. У 1770-х роках на село зазіхнув управитель графа Гендрикова Мухін, який на той час управляв Сніжковим і захопив Заміське разом з землями валківських козаків, які тут жили.
З 1802 року село належало до Минківської волості і входило до складу володінь сніжківського поміщика Задонського. Тут була створена економія. У 1902 році заміщани брали участь у повстанні, громили економії Задонських у Заміському та Сніжкові.
До 1917 року більшість селян займалась ремісництвом. Виготовляли колеса, вози, прядки та ін. Після Столипінської реформи почалося розшарування селянства. У середині 1920 років тут організований один з перших комнезамів. Згідно з декретом ВУЦВК була проведена реорганізація Спілки КНС в добровільну громадську організацію, що відіграло велику роль у створенні в 1929 рокці першого в селі колгоспу «НОВЕ життя», який декілька разів реорганізовувався і закінчив своє існування як КСП «ЗОРЯ» у 1996 р.
На сьогодніній день на території села діють три магазини, пересувне відділення пошти, сільський клуб, бібліотека, офіс старости, дошкільний навчальний заклад та фермерські господарства.