Баранове засноване у середині XVIII ст., назву свою отримало від урочища Баранового, де поселилися перші жителі. Як свідчить перепис 1864 року в селі налічувалося 40 дворів, в яких мешкали більше 300 осіб. Із початку заснування Баранового жили тут, так звані, державні не кріпосні селяни, які мали свої земельні наділи. Працею на цих наділах вони забезпечували свої родини, у всіх були приблизно однакові статки.
Та після реформи 1861 року почалося розшарування селянства, у селах з'являються землевласники. У Барановому - М. Самілович.
У 1860 році завдяки будівництву залізниці село активно розвивається, кількість жителів зростає. Разом з тим загострюється і соціальна нерівність, що призводить до стихійних бунтів селян. Масштабним для села було повстання у 1905 році. Пережило село події 1917р, громадянську війну, колективізацію.
Пам'ятна дата для села - 1929 рік - заснований колгосп "Перше Травня". За спогадами старожилів, саме колгосп як міг підтримував селян у 1932-1933рр. Люди розповідали, що виживали завдяки колгоспному кулішу, який варили із зерновідходів . А ще колгосп кілька років утримував притулок-патронат для дітей, чиї батьки не пережили голодомору.
Разом із сільським старостою Миколою Петренком мешканці громади вшанували пам’ять земляків, які цього дня 84 роки тому були розстріляні німецькими нацистськими окупантами в роки Другої світової війни в селі Війтенки.
Напередодні свят Баранівська громада знову радо зустрічала друзів — харківських волонтерів Благодійної організації «Благодійний фонд “Червона калина Харків”».
Організацію заходу активно підтримав сільський староста Микола Петренко, який подбав не лише про теплий прийом гостей, а й про частування — смачну польову кашу для дітей та всіх присутніх.
10 серпня у Баранівській громаді відбувся футбольний турнір між командами молоді та ветеранів, присвячений пам’яті Миколи Кулешова, Григорія Волошина та Володимира Пипи. Староста села Микола Петренко привітав учасників і подякував усім за підтримку свята. Гра пройшла у дружній атмосфері, глядачі активно вболівали, а після змагань команди отримали призи та частувалися польовою кашею.
Баранівський старостат — один із небагатьох, який має добрі стосунки із закордонними партнерами. Ще на початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну активні волонтери, переселенці та працівники старостату всіляко шукали та залучали допомогу для місцевої громади.