Минківський старостинський округ
Минківський старостинський округ:
Минківка, Велика Кадигробівка, Водяна Балка, Гребінники, Лисконоги, Манили, Мірошники, Тугаївка, Данильчин Кут, Кобзарівка, Довжик, Зайцівка, Катричівка, Козаченківка, Шийки
Староста Минківського старостинського округу -
Адреса адмінприміщення: с. Минківка,вул.Центральна,12, Богодухівського району, Харківської області
E-mail: 04398212@mail.gov.ua
тел: (05753) 5-24-07
Працівники
Староста -
Спеціаліст –
Діловод – Москаленко Зоя Іванівна
Графік прийому громадян
Вівторок з 9-00 до 12-00год.

Про Минківку
Село Минківка знаходиться в південно-східній частині Валківського району. По земельно-обліковій документації загальна площа с.Минківка складає
Село Минківка розташовано на відстані
Територія с.Минківка лежить на Полтавській рівнині. Поверхня – підвищена, платоподібна. Рельєф території села являє собою слабо хвилясту лісову рівнину, ерозійні процеси проявляються слабо. Навесні в результаті паводків територія населеного пункту не підтопляється, рівень залягання грунтових вод більше 3 метрів. На території села знаходиться ставок, водоохоронна зона
Село Минківка має транспортний зв’язок з обласним та районним центром, через нього проходить автодорога місцевого значення. Населеннний пункт частково забезпечений вулицями з твердим покриттям.
Основною структурно-планувальную одиницею с.Минківка є квартали з одноповерховою забудовою. В селі є об’єкти соціального забезпечення – магазини, пошта, пункт здоров’я, школа, адмінприміщення старостату, клуб.
На території села Минківка проходить централізовані системи електро- та газопостачання, є мережа телефонізації.
Населення використовує місцеві системи водопостачання – колодязі та свердловини. Сміттєзвалище в даному населеному пункті – відсутнє, а вивіз побутових відходів здійснюється КП «Благоустрій» Валківської міської ради.




Із історії села Кобзарівка
На початку 19 ст. жителями Валок, які шукали нових земель, було засновано декілька хуторів( один з них – хутір Кобзар. За переписом 1864 року налічувалось 17 дворів та 148 жителів). Це були вільні хутори державних селян, які належали до Валківської волості. Згодом вони були об’єднані в село – Брагівка.
В 1923 році село отримало назву – Кобзарівка.
За даними Державного архіву Харківської області станом на 1934 рік до складу Кобзарівської сільської ради входили 12 хуторів з кількістю населення: 1926 р. - 2666 осіб, 1931 р. - 2928 осіб., 1935 р. – 2280 осіб.
Село Кобзарівка донедавна було центром Кобзарівської сільської ради. До складу якої входили сім сіл: Кобзарівка, Катричівка. Данильчин Кут, Козаченківка, Зайцівка, Довжик, Шийки. Територія -
Станом на 2021 рік зареєстровано близько 400 осіб.
В околицях села Кобзарівки - залишки стародавнього Перекіпського валу.
В центрі села - братська могила, на якій встановлено пам’ятник воїнам, що загинули під час визволення села в Другій світовій війні.





