Минківський старостинський округ

Про Минківку

Село Минківка  знаходиться в південно-східній частині  Валківського району. По земельно-обліковій  документації загальна площа с.Минківка складає 173,4000 га . Датою заснування населеного пункту вважається  не відомою, на його території знаходиться 198 садиб , загальною площею 19,8000 га. За переказами  старожилів , село   заснував  козак  Мина, який вибрав місце для оселі у невеличкій балці, що  розпочиналася від  Муравського шляху.  Звідси ,вважають, і походить назва  села. Перша  офіційна згадка про с.Минківка  відноситься до 1805 року, коли тут була  збудована дерев’яна церква, яку в 1943 році спалили німці  при відступі.

Село Минківка розташовано на відстані 66 км. від обласного центру –м.Харків, 11 км. від районного центру – м. Валки.

Територія с.Минківка лежить на Полтавській рівнині. Поверхня – підвищена, платоподібна. Рельєф території села являє  собою  слабо хвилясту  лісову рівнину, ерозійні процеси проявляються слабо. Навесні в результаті паводків територія населеного пункту  не підтопляється, рівень залягання грунтових вод більше 3 метрів. На території села знаходиться ставок, водоохоронна зона 25 м .

Село Минківка має транспортний зв’язок з обласним та районним центром, через нього проходить  автодорога місцевого значення.  Населеннний пункт частково забезпечений вулицями з твердим покриттям.

Основною  структурно-планувальную одиницею с.Минківка є квартали з  одноповерховою забудовою. В селі є об’єкти соціального забезпечення – магазини, пошта, пункт здоров’я, школа, адмінприміщення старостату, клуб.

На території села Минківка проходить  централізовані системи електро- та газопостачання, є мережа  телефонізації.

Населення використовує  місцеві системи водопостачання – колодязі та свердловини. Сміттєзвалище в даному населеному пункті – відсутнє, а вивіз побутових відходів здійснюється  КП «Благоустрій» Валківської міської ради.

Із історії села Кобзарівка

На початку 19 ст. жителями Валок, які шукали нових земель, було засновано декілька хуторів( один з них – хутір Кобзар. За переписом 1864 року налічувалось 17 дворів та 148 жителів). Це були вільні хутори державних селян, які належали до Валківської волості. Згодом вони були об’єднані в село – Брагівка.

В 1923 році село отримало назву – Кобзарівка.

За даними Державного архіву Харківської області станом на 1934 рік до складу Кобзарівської сільської ради входили 12 хуторів з кількістю населення: 1926 р. - 2666 осіб, 1931 р. - 2928 осіб., 1935 р. – 2280 осіб.

Село Кобзарівка донедавна було центром Кобзарівської сільської ради. До складу якої входили сім сіл: Кобзарівка, Катричівка. Данильчин Кут, Козаченківка, Зайцівка, Довжик, Шийки. Територія - 3544 га.,  площа населених пунктів - 369,1  га., Село розташоване  за 7 км. від м.Валки та 19 км. від залізничної станції «Ков’яги».

Станом на 2021 рік зареєстровано близько 400 осіб.

 В околицях села Кобзарівки - залишки стародавнього Перекіпського валу.

 В центрі села - братська могила, на якій встановлено пам’ятник воїнам, що загинули під час визволення села в Другій світовій війні.