Мельниківський старостинський округ
Із історії села Мельникове
Пахне рідне село тишиною лугів
І роздоллям небес, і піснями гаїв,
І полями, де сонячне світить чоло.
Пахне рідне село. Моє рідне село...
Ці прекрасні пісенні рядки написані ніби про Мельникове і відображають всю його красу - широкі луги по берегах річок Грушевої та Орчика, квітучі гаї, щедрі хлібні ниви. Історію ж його писали наші діди-прадіди, а нині пишуть наші ровесники, діти і внуки. Нам є ким пишатися - Мельникове завжди було багатим на людей талановитих, щедрих душею, справжніх патріотів. Тож імена тих, хто народився та виріс тут, а потім завдяки праці й таланту став відомим не лише в Україні, а й за її межами.
Це, зокрема - Михайло Архипович Бобро, професор, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН. У багатьох країнах не лише колишнього Союзу, а й Азії, Африки трудяться його учні;
С.М. Вільхівський - Під час Другої світової війни командував взводом, полком, дивізією. За успішні дії при форсуванні Дніпра у 1943 році С.М. Вільхівському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
О.Т. Губський - людина непересічна, з широким колом інтересів. Він займався сільським господарством, метеорологією, комерцією, гарно співав. Та найбільшим його захопленням була фотографія. Тож завдяки його фото і літописним записам ми знаємо історію свого села кінця ХІХ-го - початку XX століття.
Г.Є.Губський- Генеральний директор ПСП «МАЯК», Почесний громадянин Валківського району, Почесний громадянин м.Валки, депутат Харківської обласної ради ХХІІІ, ХХІV скликань, депутат Валківської районної ради V, VІ, VІІ скликань, кавалер ордену «За заслуги» І,ІІ,ІІІ ступенів, срібної Геогіївської медалі «Честь. Слава. Труд» ІV ступеня.
За рукописом О.Т. Губського, засновником і першим поселенцем хутора Мельників був Василь Мельник, який 1820 року переселився з хутора Пересвітнього під Валками в долину річки Грушевої. Він обрав собі місце на правому березі річки біля Костянтиноградської транспортної дороги. Нині на цьому місці живе нащадок його роду в шостому поколінні Р.М. Мельник.
Небагато хто виявляв тоді бажання селитися біля дороги, бо було там небезпечно. Але сміливці знаходилися завжди. Ось і Артем Губський 1819 року поставив шинок край шляху і поклав початок селу Велика Губщина. А коваль Буденний збудував біля річки Вишневої кузню. Його послугами користувалися всі, хто їхав цією дорогою. Костянтиноградський шлях - це частина тракту з Москви на Крим.
Гордістю громади є самодіяльний фольклорно-етнографічний гурт «Мельничани», який захистив звання народного і кілька разів по тому підтверджував це звання. З концертами він об’їздив всю Україну.
Футбольна команда «Удар -Мельникове»два останніх роки поспіль була чемпіоном району.