A A A K K K
для людей із порушенням зору
Валківська міська рада
Богодухівський район

Харківська область

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Дата: 03.11.2022 12:55
Кількість переглядів: 86

Інформація

Вражаючими факторами ядерного удару є:

  •  Ударна хвиля – це поширення стиснутого повітря в усі боки від центра вибуху з швидкістю, яка перевищує швидкість звуку. Хвиля утворюється за рахунок величезної енергії, яка виділяється у зоні радіації, де виключно висока температура, а тиск досягає мільярдів атмосфер.
  • Світлове випромінювання ядерного вибуху — це електромагнітне випромінювання оптичного діапазону у видимій, ультрафіолетовій  і інфрачервоній областях спектру. Джерелом світлового випромінювання є вогненна куля, яка виникає при ядерному вибухи. До її складу входять розжарені продукти вибуху і повітря.
  • Проникаюча радіація — це потік гамма-випромінювання нейтронів, які утворюються під час ядерного вибуху внаслідок реакції й радіоактивного розпаду продуктів поділу.
  • Електромагн?ітне випром?інювання — взаємопов'язані коливання електричного (Е) i магнітного (B) полів, що утворюють електромагнітне поле, а також процес утворення вільного електромагнітного поля за нерівномірного руху та взаємодії електричних зарядів. Розповсюдження випромінення здійснюється за допомогою електромагнітних хвиль.
  • Радіоактивне зараження — це забруднення території продуктами ядерної реакції.

 

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

 

Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробляють або використовують розщеплені матеріали.

Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів радіації через безперервний розпад радіоактивних речовин. Так, через 7 год після вибуху рівень радіації на міс- цевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спадають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.

У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори,

  • протипилові тканинні маски,
  • ватно-марлеві пов'язки або протигази,
  • взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.)

Якщо   обставини   змусили    когось   сховатись   у    квартирі   або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу,

-- зачинити вікна і двері,

-- завісити їх цупкою тканиною,

--затулити всі щілини.

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування.

Готувати їжу найкраще на незараженій території.

В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації - до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год - лише у закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до організму з їжею і водою. Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують  режими  радіаційного  захисту,  тобто  визначають  час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість перебування у будинках і на відкритій місцевості.

Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:

  • перший - перебування у захисних спорудах;
  • другий - перебування у захисних спорудах і будинках;
  • третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості.

Для         непрацюючого  населення розроблено         такі   режими      урахуванням Косл,- коефіцієнта ослаблення):

- Режим № 1 - для населення, яке проживає в дерев'яних будинках з Косл,= 2 і використовує ПРУ з Косл.= 50.

-Режим        2    -    для   населення,    яке    проживає   у    цегляних одноповерхових будинках з Косл, = 10 і використовує ПРУ з Косл.= 50.

-Режим № 3 - для населення, яке проживає у багатоповерхових цегляних будинках з Косл =20 і використовує ПРУ з Косл. = 200-400.

Під ним розуміється порядок дії людей, застосування способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення .

Режим радіаційного захисту визначають послідовність та тривалість використання захисних споруд (притулків, ПРУ), захисних властивостей житлових та виробничих приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості, використання ЗІЗ протирадіаційних препаратів та здійснення контролю опромінення. Режим включає в себе час безперервного перебування людей, у захисних спорудах; тривалість короткочасного виходу, їх, обмеження перебування їх у відкритій місцевості, після виходу із захисних споруд чи під час рятувальних робіт у осередку поразки.

Затверджені режими радіаційного захисту доводяться населення, всіх робітників і службовців всіма наявними у розпорядженні начальника цивільного захисту засобами.

Приклад: оголошення по радіотрансляційній мережі про введення в дію режимів захисту звучатиме так:

"Увага! Увага!

Сьогодні о 12.40 територія району наражається на небезпечне радіоактивне зараження. Поза виробничими, адміністративними та житловими будинками знаходиться небезпечно. ПРУ укриття надійно захищає від іонізуючого випромінювання. Порядок поведінки на найближчу добу: ПРУ необхідно використовувати 3 доби. Завтра о 12 годині дозволяється виходити на вулицю на 30 хвилин. У наступні 2 дні в цей час дозволяється вихід на вулицю на 1 годину. Порядок подальшої поведінки буде оголошено додатково. Строго дотримуйтесь заходів радіаційного захисту.»

Режими радіаційного захисту робітників та службовців об'єктів у воєнний час

Включають 3 основні етапи, які повинні виконуватися в суворій послідовності:

1 етап – тривалість припинення роботи об'єкта (час безперервного перебування людей захисних спорудах).

2 етап – тривалість роботи об'єктів з використанням для відпочинку захисних споруд або житлових будівель за межами об'єкта поза зонами радіоактивного зараження.

3 етап – тривалість роботи об'єкта з обмеженим перебуванням людей відкритої місцевості.

Враховуючи наявність на об'єктах економіки ПРУ з різними коефіцієнтами ослаблення радіоактивних випромінювань, режими захисту розроблені для Косл . 20-50, Косл . 50-100, Косл . 100-200 та Косл . 1000 і нумеруються як типові режими №4, №5, №6, №7.

 

Порядок введення дії режимного захисту

Режим роботи вводиться в дію рішенням начальника цивільного захисту

Якщо на території в різних місцях заміряні неоднакові рівні радіації, режим вибирається та встановлюється за максимальним рівнем радіації, а якщо люди знаходяться в будинках з різними коефіцієнтами ослаблення, Косл.- режим вибирається та встановлюється за мінімальним Косл .

У тих випадках, коли радіоактивному зараженню піддається частина території, режим захисту може бути встановлений тільки на зараженій території, якщо не надається можливість переміщення населення із зараженої території на незаражену.

При прийнятті рішень до введення режимів радіаційного захисту при загрозі виникнення та при виникненні аварії на радіаційних об'єктах керуються даними щодо оцінки обстановки, дозами опромінення та рівнями забруднення, зазначеними у НРБО-97. Однак, у деяких випадках можуть встановлюватися інші часові показники опромінення та забрудненості.

Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:

(режим № 1) - для населення, що проживає в дерев'яних будинках, загальна тривалість дотримання режиму захисту - 25 діб.

З них: перебування в ПРУ - 5 діб; в ПРУ та будинку - 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будинку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у будинку - 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

(режим № 2) - для населення, що проживає в цегляних одноповерхових будинках, загальна тривалість дотримання режиму захисту - 20 діб.

З них: перебування в ПРУ - 3 доби; в ПРУ та будинку - 4 доби (у т.ч. протягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку - 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

(режим № 3) - для населення, що проживає у багатоповерхових будинках, загальна тривалість дотримання режиму захисту - 7 діб.

З них: перебування в ПРУ - 16 год; в будинку - 6 діб (у т.ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).

 

Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки на АЕС.

 

І. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ      0,1÷ 0,3мР/год.

Режимні    заходи по  захисту населення:

 

Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття і упаковка продуктів харчування. Обмеження часу перебування на відкритій місцевості дорослих, улаштування санітарних бар"єрів на входах у квартири.

 

  1. ПОТУЖНІСТЬ    ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ   ДОЗИ    0,3    ÷     1,5 мР/год.

 

Режимні заходи по захисту населення:

 

Ті ж заходи, плюс йодна профілактика дітей, обмеження часу перебування на відкритій місцевості всіх контингентів населення. Улаштування санітарних      бар’єрів        на      входах       в        будинки.

 

  1. ПОТУЖНІСТЬ    ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ    ДОЗИ     1,5    ÷     15 мР/год.

 

Режимні заходи по захисту населення:

 

Ті ж заходи, плюс йодна профілактика всього населення, часткова евакуація дітей і вагітних жінок.

 

  1. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 15 ÷ 100 мР/год.

 

Режимні    заходи по захисту населення: І+2+3; евакуація населення, окрім контингенту, задіяного в аварійно- рятувальних роботах.

  1. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ БІЛЬШЕ 100 мР/год.

 

Повна        евакуація   населення


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.