На роковини загибелі захисника України Микити Кухаря у Валківській громаді урочисто відкрили меморіальну дошку
Сьогодні у Ков’ягах в урочистій та водночас щемливій атмосфері відкрили меморіальну дошку полеглому захиснику України Микиті Кухарю. Її встановили на фасаді ліцею, де навчався Герой.
Солдат Кухар Микита Олексійович (позивний «П’ятниця») загинув 12 травня 2025 року поблизу селища Клебан-Бик Краматорського району Донецької області. Він був старшим групи. Йому назавжди залишиться 21…
За мужність і відвагу Микита Кухар був нагороджений нагрудним знаком «За стійкість та незламність», відзнакою «За доблесну службу», а також орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
На заході були присутні рідні та близькі Микити, учні й педагоги ліцею, односельці, побратими-«азовці», представники громади.
Цей день був сонячним — таким, яким згадують і самого Микиту. Тому й спогади про нього звучали світлі, щирі та добрі.
«Микита був одним із тих молодих хлопців, які без вагань стали на захист України. Він віддав найдорожче — своє життя — за наше майбутнє, за мирне небо над українськими містами і селами, за право наших дітей жити у вільній державі.
Дуже рано обірвалося життя щирого, світлого, мужнього юнака. Але пам’ять про нього житиме у серцях земляків, у стінах рідного ліцею, у нашій громаді.
Сьогодні ми відкриваємо меморіальну дошку не лише як знак пам’яті, а як символ вдячності та шани Герою, який гідно виконав свій обов’язок перед Батьківщиною» - зазначив у своєму виступі Валківський міський голова Валерій Скрипніченко.
Хвилюючими були слова старости Анатолія Скрипника та директорки ліцею Юлії Данильченко, яка зі сльозами на очах згадувала свого учня.
Стримано, але дуже проникливо говорили побратими Микити. Вони говорили про цінності, за які сьогодні воюють, про дітей, які серйозно дивилися на них, про пам’ять, яка має жити.
Особливо важко було слухати батька Героя… З комом у горлі, але з великою гордістю за сина він говорив про його мужність, про тяжку втрату та про те, що ця жертва не повинна бути марною — Микита віддав життя за Україну.
Почесне право відкрити пам’ятний знак воїну, який гідно виконав свій обов’язок перед Батьківщиною, надали його побратимам.
Схиляємо голови перед мужністю Героя, який став щитом для рідної землі. Його серце перестало битися, але його відвага житиме у кожному сході сонця над українським небом, у кожній вільній пісні, у кожному дитячому сміхові.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
