Раптова смерть обірвала життя військовослужбовця ЗСУ Дунди Олександра Валентиновича
Народився Олександр Дунда 19 жовтня 1976 року на Хмельниччині. У селі Вишнівчик Чемеровецького району пройшли його дитячі роки, тут він розпочав навчання у місцевій школі. Коли хлопець мав іти до 5-го класу, його родина перебралася на постійне місце проживання на Валківщину, у село Новий Мерчик.
Олександр Дунда закінчив Новомерчицьку школу, з Нового Мерчика його проводжали на строкову військову службу, сюди ж він повернувся і після армії. Працював на джемовому заводі. А дещо згодом перебрався до Харкова. Очолював оперативну групу ДУ Комбінат «Світанок» Держкомрезерву України.
У 2007 році разом з коханою дівчиною Оленою стали на шлюбний рушник. А вже наступного року разом раділи синочку, якого назвали Денисом.
Порядний, добросовісний, відповідальний – таким знали і шанували Олександра Дунду його колеги, друзі. А для родини він був прекрасним сім’янином, люблячим чоловіком і батьком, якого в усьому прагнув наслідувати син Денис.
Останні шість років Олександр трудився у складі колективу ТОВ «Інтерпап.ЮА». Маючи роботу, піклуючись про добробут сім’ї, Олександр від початку широкомасштабного військового вторгнення російських окупаційних військ в Україну свідомо готувався долучитись до лав захисників України. Не чекаючи повістки з ТЦК та СП, переглядав пропозиції військових частин, наявні в них вакантні посади, і 2 грудня 2024 року добровільно пішов на військову службу, скориставшись послугами одного з центрів рекрутингу української армії. Був прикомандирований до навчального центру в м. Житомир.
Життя кухаря господарчого відділення взводу матеріально-технічного забезпечення батальйону безпілотних авіаційних комплексів Дунди Олександра Валентиновича раптово обірвалося внаслідок хвороби під час лікування у стаціонарному відділенні лікарні №2 ім. В.П. Павлусенка м. Житомир всього через місяць після початку служби – 2 січня 2025 року.
Валківська міська рада висловлює щирі слова співчуття рідним і близьким Дунди Олександра Валентиновича.
Вічна шана і пам’ять …
