Солдата Будейчука Михайла Івановича, який більше року вважався зниклим безвісти, офіційно визнано загиблим.
Ще одного нашого захисника, на превеликий жаль, уже ніколи не дочекаються його рідні, друзі, земляки. Солдата Будейчука Михайла Івановича, який більше року вважався зниклим безвісти, офіційно визнано загиблим.
Михайло Будейчук народився 14 грудня 1999 року у селищі Ков’яги. Мама Тетяна Миколаївна змалечку виховувала його чесним, справедливим, добрим хлопчиком, як і двох своїх старших діток - Василя та Катю.
З 1 вересня 2005 року Міша - учень Ков’язької загальноосвітньої школи. Хоча й був непосидючим, жвавим, проте вчився добре, займався спортом, з особливим інтересом – туризмом та спортивним орієнтуванням, відвідуючи розташований у селищі Центр туризму та екскурсій учнівської молоді.
Міша був переконаний, що ці знання, як і хороша фізична підготовка, йому неодмінно знадобляться для майбутньої професії. Хлопець мріяв бути військовим, тому після закінчення 8-ми класів став кадетом Харківського кадетського корпусу.
Наполегливо оволодівав омріяною справою, мав твердий намір надалі вступати до військового вишу, щоб стати кадровим офіцером. Але через перенесене захворювання змушений був відмовитися від своїх планів і перевестися до Харківського регіонального центру професійної освіти будівельних технологій, де опанував професію електрозварювальника та слюсаря з ремонту автомобілів. Працював за фахом на СТО, у різних будівельних компаніях. Проявив себе здібним, кваліфікованим, відповідальним працівником, майстром на всі руки.
Коли російські окупаційні війська розпочали широкомасштабний наступ на Україну, руйнуючи наші міста і села, вбиваючи мирних жителів, Михайло, не вагаючись, пішов захищати від ворога рідну землю. З 28 лютого 2022 року він добровольцем долучився до лав Збройних Сил України.
Бойове спорядження підрозділу проходив на полігоні поблизу Дніпра, а участь у військових діях розпочав на Херсонському та продовжив на Донецькому напрямках.
Командування цінувало Михайла Будейчука за сміливість, мужність, неодноразово відзначало його бойові успіхи подяками.
У грудні 2022 року його військовий підрозділ брав участь у боях під Бахмутом, де нашим військам довелося вступати у жорстокі двобої з вагнерівськими посіпаками.
30 грудня 2022 року після кровопролитних боїв за Кліщіївку бойові побратими не змогли знайти Михайла ні живого, ані серед убитих чи поранених. Відтоді він вважався зниклим безвісти.
Більше року рідні не втрачали надії, продовжували шукати і чекали Михайла додому. Та тільки днями, отримавши сповіщення від Міністерства оборони України, на жаль, змушені були визнати, що живим його уже не дочекаються ніколи.
Проведена процедура ідентифікації особи за результатами експертизи ДНК підтвердила, що радіотелефоніст-лінійний наглядач взводу управління мінометної батареї солдат Будейчук Михайло Іванович загинув внаслідок обстрілу збройними силами рф з РСЗВ «Град», АГС та міномету 120 калібру.
Валківська міська рада щиро співчуває рідним та близьким загиблого Героя.
Вічна пам’ять і слава Воїну Будейчуку Михайлу Івановичу, який віддав своє молоде життя, захищаючи від ворога рідну Україну і кожного з нас.