Про забезпечення функціонування української мови як державної суб'єктами господарювання у сфері обслуговування споживачів
ДЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ОБСЛУГОВУВАТИ СПОЖИВАЧІВ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ
Відповідно ст. 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема:
підприємства, установи та організації усіх форм власності;
фізичні особи-підприємці;
суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).
Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.
ЯКА ІНФОРМАЦІЯ МАЄ БУТИ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ
Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.
Це стосується інформації про:
- назву та дані про основні властивості товарів (робіт, послуг), а щодо харчових продуктів ‒ про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
- відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;
- позначки про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
- дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
- дату виготовлення;
- відомості про умови зберігання;
- гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
- правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);
- термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
- найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;
- сертифікацію товару;
Проте, інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.
