Загинув захисник України Костирко Микола Миколайович з Баранового
Сповіщенням про загибель нашого воїна-земляка Костирка Миколи Миколайовича клята війна знову нагадала про те, якою дорогою ціною платять українці за свободу, незалежність і право жити у власній суверенній державі.
Микола Костирко народився 31 травня 1992 року у Барановому. Як і більшість його ровесників, відвідував місцевий дитсадочок, а у вересні 1999 року став першокласником Баранівської загальноосвітньої школи.
Після закінчення школи професійну освіту здобував у Люботинському училищі залізничного транспорту. Працюючи помічником машиніста на залізниці, Микола Костирко побував у різних населених пунктах України, у тому числі, й на сході, в зоні проведення АТО.
Від усього побаченого і почутого там патріотично налаштований юнак прийняв тверде рішення - мирну професію залізничника змінити на військову службу. Для цього й став спочатку курсантом військового коледжу у Львові. А потім уклав контракт на проходження військової служби в лавах ЗСУ, у складі 92-ї окремої штурмової бригади.
За вісім днів до початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, коли закінчився строк контракту, Микола мав можливість і повне право знову повернутися до цивільного життя. Але війна спонукала відважного воїна з неабияким бойовим досвідом знову взяти до рук зброю.
З 27 лютого 2022 року ветеран АТО Микола Костирко продовжив службу у своїй же 92-ій ОШБр і в перший бій з окупантами вступив, даючи відсіч ворожим військам, що сунули на Харків в районі Салтівки.
Виявлення та фіксування цілей противника і коригування вогню, збір військових даних, інші важливі бойові завдання – з усім цим досвідчений воїн, командир взводу Микола Миколайович Костирко справлявся на відмінно і щедро ділився власним досвідом з бойовими товаришами.
Військова звитяга бійця неодноразово відзначалася командуванням. У числі бойових нагород М.М. Костирка – відзнака «Честь і Доблесть» ІІ ступеня від командира 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, медаль «За оборону Авдіївки», відзнака-медаль «Хоробре серце», одна з найвищих нагород для наших військовослужбовців - нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» та Відзнака Президента України «За оборону України».
Успішно виконувати поставлені командуванням завдання Миколі Костирку допомагали не лише сміливість і наполеглива вдача, а й відмінна фізична форма, захоплення армрестлінгом. А бойові побратими, друзі цінували його за надійність, кмітливість і веселий характер.
В останній день цього травня Миколі Костирку мало б виповнитися 33 роки. Але ворожий безпілотник обірвав життя нашому захиснику.
Головний сержант І роти ударних безпілотних комплексів Костирко Микола Миколайович загинув 5 травня 2025 року поблизу населеного пункту Великі Проходи Харківського району під час виконання бойового завдання і службових обов’язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації.
Валківська міська рада висловлює щирі співчуття рідним і друзям нашого загиблого Героя. Разом із вами розділяємо біль непоправної втрати сина, брата, патріота України.
Вічна шана і пам’ять воїну-захиснику Костирку Миколі Миколайовичу.
